31. Страшна річ упасти в руки Бога Живого!
32. Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.
33. Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.
34. Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
35. Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.
36. Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
37. Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!
38. А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.
39. Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.