19. і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
20. І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,
21. І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?
22. А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.
23. А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24. та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
25. Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
26. А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
27. Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
28. І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.
29. Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
30. Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
31. А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
32. І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
33. Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.
34. І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...
35. І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
36. А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.