6. А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.
7. Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.
8. І радість велика в тім місті була!
9. Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.
10. Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!
11. Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.
12. Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.
13. Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.
14. Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.
15. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,
16. бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.
17. Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!
18. Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
19. і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!
20. Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!
21. У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.