47. І Соломон збудував Йому дім.
48. Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
49. Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?
50. Хіба не рука Моя все це створила?...
51. О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
52. Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
53. ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...
54. Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...
55. А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
56. і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...
57. Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
58. І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.
59. І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
60. Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...