25. Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.
26. Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.
27. Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
28. Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...
29. Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!
30. Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.
31. Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.
32. А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.
33. Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...
34. І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.