1. А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,
2. та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.
3. І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
4. Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!
5. Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
6. Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.
7. І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.
8. І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.
9. До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...
10. І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
11. І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...
12. А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.
13. А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
14. І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,
15. так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.