Дiї 4:26-37 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

26. Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

27. Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

28. учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

29. І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

30. коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

31. Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

32. А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

33. І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

34. Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

35. та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

36. Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

37. мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

Дiї 4