9. Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.
10. Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.
11. А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.
12. І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.
13. А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,
14. де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули ми до Риму.
15. А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.
16. А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.
17. І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в руки римлян.
18. Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було.