21. А вони відказали йому: Не одержали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
22. Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.
23. А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.
24. І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
25. Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
26. промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!
27. Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
28. Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!
29. Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
30. І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,
31. і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!