5. Коли ж переплинули море, що біля Кілікії й Памфілії, то ми прибули до Лікійської Міри.
6. І там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і всадив нас на нього.
7. І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні.
8. І коли ми насилу минули його, то припливли до одного місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко якого знаходиться місто Ласея.
9. А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,
10. говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ.
11. Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив.
12. А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі.
13. А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
14. Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон.