11. Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив.
12. А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі.
13. А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
14. Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон.
15. А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися.
16. І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли.
17. Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так.
18. А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись,