21. Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.
22. Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.
23. І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців.
24. Приготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса.
25. І листа написав він такого ось змісту:
26. Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення!
27. Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин.
28. І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону.
29. Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів.
30. Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!
31. Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду.