35. доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
36. Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!
37. Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?
38. А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!
39. Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.
40. І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!
41. Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
42. І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.
43. І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.
44. А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.
45. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.
46. І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
47. вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.