Дiї 2:27-46 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

27. Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28. Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

29. Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

30. А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

31. у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

32. Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33. А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34. Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

35. доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

36. Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

37. Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

38. А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

39. Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

40. І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

41. Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42. І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

43. І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

44. А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

45. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

46. І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

Дiї 2