25. Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
26. Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
27. Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
28. Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!