Дiї 2:1-9 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

2. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

3. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

4. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

5. Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

6. А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

7. Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

8. Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

9. Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

Дiї 2