27. Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
28. Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
29. стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...
30. Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.
31. А перечитавши, раділи з потішення того.
32. А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.
33. А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
34. Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
35. А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.
36. А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.
37. А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.