29. Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
30. Але Бог воскресив Його з мертвих!
31. Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.
32. І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,
33. що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!
34. А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!
35. Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
36. Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.
37. Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.
38. Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.
39. І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.
40. Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
41. Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!
42. А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.
43. А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
44. А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.