23. Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.
24. І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
25. А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26. Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
27. І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28. і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
29. Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?