12. У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.
13. І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!
14. А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!
15. І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
16. І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.
17. Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,
18. і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?
19. Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.
20. Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!
21. І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?
22. А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.
23. Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.
24. І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
25. А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26. Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
27. І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28. і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
29. Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?