9. А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти.
10. І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх.
11. І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.
12. І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх.
13. І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?
14. І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.
15. І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось став передо мною ніби муж.