16. А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17. А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18. Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19. Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20. А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21. або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
22. А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
23. або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24. то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
25. І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.