10. Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
11. то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
12. І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13. А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
14. Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
15. Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
16. А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17. А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18. Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19. Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20. А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21. або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
22. А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
23. або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24. то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
25. І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
26. А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
27. і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
28. Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
29. І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.