10. І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:
11. Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.
12. І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!
13. І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.
14. І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.
15. А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.
16. І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,
17. бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!
18. І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
19. А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.
20. І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.
21. І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.
22. І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.