18. І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
19. Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?
20. І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
21. А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину своїм оком на нього.
22. І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той.
23. А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого.
24. І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.