7. І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
8. І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
9. І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
10. Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.
11. І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
12. А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
13. І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
14. І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
15. І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
16. А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.
17. І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
18. І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
19. А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
20. І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.