21. І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
22. І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
23. А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
24. І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
25. І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
26. Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
27. А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
28. Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
29. Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
30. А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
31. І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
32. А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33. А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
34. Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
35. І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
36. І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.