Буття 35:14-27 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

15. І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

16. І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

17. І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.

18. І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.

19. І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

20. І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

21. І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

22. І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.

23. Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.

24. Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.

25. А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.

26. А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

27. І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

Буття 35