Буття 32:27-32 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

27. (32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.

28. (32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.

29. (32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.

30. (32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.

31. (32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.

32. (32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.

Буття 32