19. А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
20. І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
21. І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
22. А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
23. І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
24. І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
25. І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
26. І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
27. Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
28. І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!