Буття 31:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...

2. І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

3. І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.

4. І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

5. та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

6. А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.

7. І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

8. Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

9. І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

10. І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

11. І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!

12. Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

Буття 31