Буття 30:22-29 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

22. І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

23. І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!

24. І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!

25. І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.

26. Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.

27. І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.

28. І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.

29. А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

Буття 30