1. І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.
2. І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.
3. І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
4. І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.
5. І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.
6. І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.
7. І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.
8. А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.
9. Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
10. І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
11. І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
12. І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...