55. І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.
56. І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.
57. А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.
58. І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.
59. І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
60. І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.
61. І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.
62. А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
63. І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.
64. І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.
65. І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.
66. І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
67. І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.