14. І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15. І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16. І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17. І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.
18. Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.
19. І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20. І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21. І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
22. І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
23. А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.
24. І сказав Авраам: Я присягаю!
25. І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26. І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.
27. І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
28. І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29. І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?