Буття 19:18-28 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

18. А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!

19. Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20. Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.

21. І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.

22. Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.

23. Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24. І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

25. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26. А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...

27. І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28. І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

Буття 19