9. І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
10. І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
11. Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
12. І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
13. І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
14. Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.
15. А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!
16. І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
17. А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
18. Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
19. Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.
20. І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,