7. І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
8. І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
9. Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.
10. І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
11. І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
12. Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
13. І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
14. Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
15. А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
16. А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
17. І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
18. І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
19. хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
20. і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
21. і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.