12. Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
13. І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
14. Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
15. А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
16. А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
17. І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
18. І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата: