19. Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...
20. Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?
21. Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...
22. І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...
23. Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,
24. і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!
25. Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?
26. Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.
27. Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!