2. що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
3. бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
4. із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
5. І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
6. щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.
7. А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
8. Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.
9. Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.
10. І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.
11. А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.
12. Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
13. Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
14. Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,
15. як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.
16. Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,
17. бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.
18. А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,
19. і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,