1. Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,
2. що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
3. бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
4. із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
5. І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
6. щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.