13. Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.
14. Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.
15. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
16. Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
17. Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
18. Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,
19. бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
20. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!
21. Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!