1. Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.
2. Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,
3. коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!
4. Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.
5. А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.
6. Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,
7. бо ходимо вірою, а не видінням,
8. ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.
9. Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.
10. Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.