1. Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,
2. але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.
3. Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,
4. для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.
5. Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.
6. Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.
7. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.
8. У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.
9. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
10. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
11. Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
12. Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
13. Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,