10. Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
11. бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
12. Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,
13. а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
14. Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.