2-Е До Коринтян 11:21-31 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

21. На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.

22. Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!

23. Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.

24. Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,

25. тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;

26. у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,

27. у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.

28. Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.

29. Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?

30. Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.

31. Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.

2-Е До Коринтян 11