2-А Царiв 6:3-11 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду.

4. І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.

5. І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!

6. І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...

7. І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...

8. Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.

9. А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!

10. І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.

11. І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?

2-А Царiв 6