27. І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.
28. І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому.
29. І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...
30. І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.
31. І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.
32. І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступався з неї, щоб робити вгодне в Господніх очах.
33. Тільки пагірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога своїх батьків.
34. А решта Йосафатових діл, перші й останні, ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.
35. А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.
36. І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.
37. Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чини твої! І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу...