1. Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,
2. і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,
3. щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
4. Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
5. Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.
6. А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
7. через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.
8. Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!
9. Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?